ГМО и плазмиды

«На мой взгляд, самый страшный метод встраивания гена – с использованием плазмид (кольцевых ДНК) агробактерий.»

Ирина Ермакова

Как-то посмотрела опять ГМО страшилку с Ермаковой. В этот раз глобальное зло Ермаковой – плазмиды. Это получается еще хуже чем вирусы, а прионы так вообще меркнут над этом фоне. Кому охота погуглить, просто наберите «Ермакова» и «плазмиды», а я просто разберу по пунктам, где правда, а где не очень.

Дві історії про ліки від раку

Мені випадково попалось на очі ім»я Анатолія Потопальського, який працює над винаходом ліків від раку.  Я нічого досі про нього не чула, але Гуггл допоміг і чим більше я занурювалась в цю історію, тим більше вона нагадувала мені іншу історію, яка трапилась в 60-70-х роках в Німецькій демократичній республіці.

Одного разу одна з вітруальних знайомих попрохала знайти вихід на наукові медичні журнали НДР, які, на відміну від західних наукових журналів не відцифровані і зберігаються не в мережі інтернет, а в архівах бібліотек. Мова йшла про пошук перших публікацій, які описують препарат Бендамустін. Коли я занурилась в німецьку літературу,  перед очима розвернулась мало не детективна історія.

Про мозок, його розвиток і роль середовища

Коли в мене народилась перша дитина, я, як і личить завзятій, але молодій мамі, зібрала купу книжок про догляд за немовлятами та різноманітні прогресивні методи виховання – щоб моя дитина виросла генієм, до того ж щасливим, мені вкрай необхідні були авторитетні поради. На жаль, швидко стало зрозуміло, що більшість книжок не дуже переймалась поясненням біологічних основ розвитку мозку. Спробуєм ж розібратись, що на сьогодні знає наука про мозок і як ці знання використовує сучасна педагогіка.

Мозок і його розвиток

Що цікаво у розвитку мозку і що ми, власне, спостерігатимемо на кожному з етапів такого розвитку – це грандіозна взаємодія генетично-зумовлених факторів і факторів навколишнього середовища, які у випадку розвитку людини стають факторами соціального середовища.

Правда про Л- карнітін

Перш за все стаття стосується тих, хто в погоні за гарною фігурою сподівається на чудо-пігулку. Тому сьогодні буде про L-карнітін. Я спитала у Гуггла і він мені сказав, що вітчизняний ринок насичений карнітіном і пропонується він як дієвий жироспалюючий засіб, а також як «енергетична добавка» при заняттях бодібілдінгом та аеробікою. На числених сайтах можна навіть знайти опис механізму дії та рекомендації по дозуванню. Але що кажуть щодо дієвості карнітіну вчені? Для того, щоб не дати ввести себе в оману, доведеться зануритись в біохімію нашого організму.

Трансгенний бавовник. 10 років на полях

Ризики і переваги вирощування трансгенних рослин одна з гарячих тем вітчизняних мас-медіа. На цю тему охоче дискутують як профі, так і ділетанти. Одним з аргументів в оцінці ризиків наводиться відсутність тривалого досвіду вирощування ГМО, тому висновки про ймовірні екологічні і економічні наслідки робляться скоріше умоглядні. В останньому номері журналу Science надруковані результати моніторингу вирощування трансгенного бавовнику з 1992 по 2007 рік в шести провінціях на півночі Китаю.

Косметичні міфи

Знання коштують дорого, але незнання обходиться ще дорожче.

Поглянувши зранку на своє відображення в дзеркалі, відмітила, що роки беруть своє. Зморшки біля очей видають вік, якби я не намагалась призупинити швидкий плин часу, намазуючи на обличчя креми, що пропонує косметична індустрія. Втім, я вже давно підозрювала, що креми — скоріше дань сподіванням, ніж якийсь дієвий засіб проти невпинного старіння.

Отже, сьогодні розглянемо міфи, які нав»язуються нам косметичною промисловістю і спонукають нас дорого платити за неіснуючі ефекти.

Нові знання — нові печалі

Meндель і фортуна

Коли в 1856 році Грегор Мендель почав свої досліди з горохом, за його діями з посмішкою спостерігала фортуна. Чи то випадково, чи то по наїтію, він взявся спостерігати наслідування ознаки кольору квітки гороху, яка, як пізніше виявилось, була моногенною.  З формою і кольором насіння йому вже пощастило менше, але ці ознаки все ще були простими для того, щоб їх осягнути інтуїтивною логікою, прикласти математичну формулу і вивести  закони наслідування.

Не буду читати лекцію по генетиці, просто нагадаю шкільний підручник, бо далі почнеться дуже цікава річ.

Про раси, гени і ліки

Дискусія щодо генетичної основи раси точиться вже давно.  Проходить вона по тонкій етичній межі по одній стороні якої знаходиться расово-орієнтована медицина, а по іншій — расово-орієнтована біологічна зброя.  Кожний необережний вислів з наукового табору на цю чутливу тему викликає шквал емоцій: чи то минулорічна заборона вивозу біологічних матеріалів з Росії, чи то необережний вислів Нобелівського Лауреата , батька ДНК, Ватсона. Але обидві сторони заклопотані одним і тим самим питанням — чи є принципові генетичні передумови для подібного напрямку в дослідженнях?

В цьому місяці з Інститу Крейга Вентера вийшло креативне і не спозбавлене символіки наукове дослідження.  Біоінформатики порівняли два людських прочитаних геноми — самого Крейґа Вентера і, по іронії долі, Джеймса Ватсона, того самого видатного генетика, який необачно поставив під сумнів інтелект негрів.

Мета роботи полягала у порівнянні цілого ряду генів, які відповідають за ефективність робити, перетворення і утилізацію медикаментів.  Перед тим, як ми перейдем до результатів, подивимось на долю ліків і деяких речовин в нашому організмі.

Креш курс «Імунологія для чайників». Частина 4

Нарешті ми підійшли до адаптивної частини імунної системи. Перш ніж ми зануримось в молекули, освіжим наші знання про клітини імунної системи. Коротко про клітини імунної системи, які циркулюють в крові, лейкоцити я вже загадувала у першому пості. Нагадаю:

Їх розрізняють 6 (ШІСТЬ).

-Нейтрофіли

-Еозинофіли

-Базофіли

-Лімфоцити

-Моноцити

-Макрофаги

Для наглядності розглянемо схему всіх клітин крові

Креш курс “Імунологія для чайників”. Частина 3

Система комплементу.

Оскільки я полізла в дєбрі, то мабуть важливо коротко підсумувати зміст попередніх серій. Обіцяю в майбутньому не занурюватись в деталі.

Отже, на шляху збудника спочатку постають різноманітні бар’єри, які унеможливлюють його проникнення в організм: від кислотності рідин організму до невеличких білкових молекул дефензинів, які одразу вбивають збудника. Причому поки що мова йде виключно про неспецифічну елімінацію всіх збудників, тобто організм тільки приблизно розбирається, що це за збудник. Коли збудник все ж проник в організм через пошкодження бар’єрів, включається еволюційно древня потужна система розвитку запалення. Завдання запалення полягає в тому, щоб в короткий період часу сконцентрувати на місці пошкодження молекули і клітини імунної системи, які негайно зупинять розповсюдження збудника, елімінують його і відновлять пошкоджений бар’єр. Починається процес запалення з вивільнення гістаміну, який міняє проникність судин, створює набряк. Запускаються біохімічні каскади, які “чіпляють” на збудника мітку, щоб клітини-“пожирачі” збудників могли його розпізнати і знешкодити. Одночасно в місці запалення з’являються молекулярні сигнали, які приваблюють ці клітини-“пожирачі”. Разом з тим на місце пошкодження прибувають молекули-будівники, які строго регульовано відновлюють бар”єр. Після того, як збудника знищено, включається програма термінації запалення і ми спостерігаємо одужання. Будь-яка поломка в цій системі має фатальні наслідки для здоров’я: від алергічної реакції до хронічних запальних реакцій в суглобах.

Окреме місце в цій системі займає так звана система комплементу.