Дві історії про ліки від раку

Мені випадково попалось на очі ім”я Анатолія Потопальського, який працює над винаходом ліків від раку.  Я нічого досі про нього не чула, але Гуггл допоміг і чим більше я занурювалась в цю історію, тим більше вона нагадувала мені іншу історію, яка трапилась в 60-70-х роках в Німецькій демократичній республіці.

Одного разу одна з вітруальних знайомих попрохала знайти вихід на наукові медичні журнали НДР, які, на відміну від західних наукових журналів не відцифровані і зберігаються не в мережі інтернет, а в архівах бібліотек. Мова йшла про пошук перших публікацій, які описують препарат Бендамустін. Коли я занурилась в німецьку літературу,  перед очима розвернулась мало не детективна історія.

Про волонтерів

Прочитала статтю в “Дзеркалі тижня” “Фізкультурна недостатність” разом з коментарями. Ситуація зі здоров’ям дітей катастрофічна. Через коментар волання “де взяти на все це кошти?”.

Зараз розкажу, як з цим справа в Німеччині.
Спочатку про минуле. Судячи зі статті, за останні 20 років викладання в школі фізкультури фактично не змінилось. У нас так само вчитель виганяв на майданчик, давав м’яча і йшов курити. Потім раз в чверть ми здавали нормативи, від яких я вже на другий день ледь повзала. Щоб не псувати гарного атестата і не марнувати дарма часу, зробила справочку про звільнення від фізкультури і на цьому на деякий час зі спортом розпрощалась. Коротка сутичка з спортом трапилась в університетські часи, але можливість вибору і коротке опитування бувалих вивели на секцію плавання з тренером, який не особливо переймався нормативами і ставив залік автоматом. Все. Так “щасливо” минуло дві третини від теперішнього життя, аж поки я не переїхала в Німеччину.

Про мозок, його розвиток і роль середовища

Коли в мене народилась перша дитина, я, як і личить завзятій, але молодій мамі, зібрала купу книжок про догляд за немовлятами та різноманітні прогресивні методи виховання – щоб моя дитина виросла генієм, до того ж щасливим, мені вкрай необхідні були авторитетні поради. На жаль, швидко стало зрозуміло, що більшість книжок не дуже переймалась поясненням біологічних основ розвитку мозку. Спробуєм ж розібратись, що на сьогодні знає наука про мозок і як ці знання використовує сучасна педагогіка.

Мозок і його розвиток

Що цікаво у розвитку мозку і що ми, власне, спостерігатимемо на кожному з етапів такого розвитку – це грандіозна взаємодія генетично-зумовлених факторів і факторів навколишнього середовища, які у випадку розвитку людини стають факторами соціального середовища.

Антропологічні нариси

Поки вчені шукають генетичні особливості, які відрізняють людину від мавпи, ми можем вдатись до мисленного експерименту на основі вже відомих нам фактів. В принципі, цей експеримент ніби лежить на поверхні, хоч надихнув мене на ідею про це подумати один філософ, за що я йому дуже вдячна. Уявіть собі дві генетично ідентичних близнюків. Один з них з моменту народження виховувався серед людей, а другий, припустимо, в повній ізоляції. Історії відомі подібні приклади людини-мауглі.  Очевидно, що людина, яка виросла в ізоляції, не буде володіти мовою, не факт, що буде ходити на двох ногах і їй, скоріш за все, навіть не буде притаманне явище свідомості, що б ми не  розуміли під цим терміном. Висновки, до яких ми мали б прийти, цілком очевидні: спадковий молекулярний апарат тільки дає нам можливіть стати Homo sapiens, а от чи стане новонароджене немовля людиною розумною, це визначає людське середовище.

Подивимось на мавп, в сподіванні знайти первісні особливості, які б підвердили наше припущення.

Правда про Л- карнітін

Перш за все стаття стосується тих, хто в погоні за гарною фігурою сподівається на чудо-пігулку. Тому сьогодні буде про L-карнітін. Я спитала у Гуггла і він мені сказав, що вітчизняний ринок насичений карнітіном і пропонується він як дієвий жироспалюючий засіб, а також як “енергетична добавка” при заняттях бодібілдінгом та аеробікою. На числених сайтах можна навіть знайти опис механізму дії та рекомендації по дозуванню. Але що кажуть щодо дієвості карнітіну вчені? Для того, щоб не дати ввести себе в оману, доведеться зануритись в біохімію нашого організму.

Пристрасті навколо Нобелівської премії

Як відомо, цьогорічну Нобелівську премію в галузі медицини розділили на трьох -  французькі дослідники Люк Монтаньє та Франсуаза Барре-Сінуссі отримали за відкриття вірусу імунодефіциту людини  та Гаральд цур Хаузен за встановлення вірусної природи цервікального раку. Не пройшо і тижня з моменту нагороди, як навколо премії розгорілась серйозна суперечка, яка втім бере свій початок в 80-х роках минулого сторіччя і її називають наймерзеннішою науковою суперечкою 20-го століття.

Про що вчені питають один одного

Поцес пізнання починається з простого спостереження. Декого результати спостереження спонукають до формулювання питання. Це вже є першим кроком до пошуку відповідей і це лежить в основі єпістемології, науки про появу і накопичення знань, вловлювання закономірностей розвитку цих знань і, як результат, формулювання нашого уявлення про Всесвіт. Дякуючи допитливості, людство вже суттєво просунулось в розумінні багатьох природних процесів і явищ, зроблені відкриття полегшили побут і відкрили нові горизонти для нових технологічних можливостей. Так само наукові відкриття вже не раз ставили людство перед загрозою винищення.

На мій погляд, здатність ставити питання і шукати на них відповіді, аналізувати минуле і зазирати в майбутнє – мабуть найцікавіша властивість нашого мозку. Тому сьогодні буде про питання.

Трансгенний бавовник. 10 років на полях

Ризики і переваги вирощування трансгенних рослин одна з гарячих тем вітчизняних мас-медіа. На цю тему охоче дискутують як профі, так і ділетанти. Одним з аргументів в оцінці ризиків наводиться відсутність тривалого досвіду вирощування ГМО, тому висновки про ймовірні екологічні і економічні наслідки робляться скоріше умоглядні. В останньому номері журналу Science надруковані результати моніторингу вирощування трансгенного бавовнику з 1992 по 2007 рік в шести провінціях на півночі Китаю.

Косметичні міфи

Знання коштують дорого, але незнання обходиться ще дорожче.

Поглянувши зранку на своє відображення в дзеркалі, відмітила, що роки беруть своє. Зморшки біля очей видають вік, якби я не намагалась призупинити швидкий плин часу, намазуючи на обличчя креми, що пропонує косметична індустрія. Втім, я вже давно підозрювала, що креми – скоріше дань сподіванням, ніж якийсь дієвий засіб проти невпинного старіння.

Отже, сьогодні розглянемо міфи, які нав”язуються нам косметичною промисловістю і спонукають нас дорого платити за неіснуючі ефекти.

Третя культура

“В 1959 році барон Чарльз Персі Сноу, письменник, фізик і державний діяч Великобританії проголосив у Кембріджі промову, яка називалась “Дві культури” і згодом вийшла окремою книжкою. Одна культура – це літературні інтелектуали, а з іншого боку…