Антропологічні нариси

Октябрь 20, 2008

Поки вчені шукають генетичні особливості, які відрізняють людину від мавпи, ми можем вдатись до мисленного експерименту на основі вже відомих нам фактів. В принципі, цей експеримент ніби лежить на поверхні, хоч надихнув мене на ідею про це подумати один філософ, за що я йому дуже вдячна. Уявіть собі дві генетично ідентичних близнюків. Один з них з моменту народження виховувався серед людей, а другий, припустимо, в повній ізоляції. Історії відомі подібні приклади людини-мауглі.  Очевидно, що людина, яка виросла в ізоляції, не буде володіти мовою, не факт, що буде ходити на двох ногах і їй, скоріш за все, навіть не буде притаманне явище свідомості, що б ми не  розуміли під цим терміном. Висновки, до яких ми мали б прийти, цілком очевидні: спадковий молекулярний апарат тільки дає нам можливіть стати Homo sapiens, а от чи стане новонароджене немовля людиною розумною, це визначає людське середовище.

Подивимось на мавп, в сподіванні знайти первісні особливості, які б підвердили наше припущення.

Читать далее…

Реклама

Про що вчені питають один одного

Сентябрь 30, 2008

Поцес пізнання починається з простого спостереження. Декого результати спостереження спонукають до формулювання питання. Це вже є першим кроком до пошуку відповідей і це лежить в основі єпістемології, науки про появу і накопичення знань, вловлювання закономірностей розвитку цих знань і, як результат, формулювання нашого уявлення про Всесвіт. Дякуючи допитливості, людство вже суттєво просунулось в розумінні багатьох природних процесів і явищ, зроблені відкриття полегшили побут і відкрили нові горизонти для нових технологічних можливостей. Так само наукові відкриття вже не раз ставили людство перед загрозою винищення.

На мій погляд, здатність ставити питання і шукати на них відповіді, аналізувати минуле і зазирати в майбутнє — мабуть найцікавіша властивість нашого мозку. Тому сьогодні буде про питання.

Читать далее…