Списки. Частина друга

Отже, наші герої пішли на розвідку в емігрантський відділ. Бюрократ, завидівши на порозі майбутніх громадян, страшно зрадів, показав папочку, куди склав їхні папери і сказав, що він дуже терплячий. Може чекати довго. Навіть дуже довго. Герої ніби і знали, що у неньки міцні обійми, але запевнили чиновника, що за пару місяців все владнається. Чиновник сумно посміхнувся і показав подібну папочку, але датовану двома роками раніше: -Ось, каже, два роки у жіночки минуло,а справа ще не зрушила з метвої точки. То ж не баріться і починайте вже завтра.

Легко сказати — починайте вже завтра. З чого починати? Почали з вивчення докупентів, опублікованих на сайті українського консульства. Почитали-почитали і збагнули, що це халепа. Список вимог був нереальний, тому не було іншого виходу, аби уявити це як гру-квест. Наші герої не мали підказок і ніде не мухлювали, тому шановні читачі мають унікальну нагоду прослідкувати чесну гру, згідно запропонованим державою правилам. Гра квест складалась з трьох рівнів.

3й "Заявку на відмову від громадянства можуть подавати особи, які стоять на постійному консульському обліку. "
2й "На постійний консульський облік можуть ставати громадяни, які мають штамп в паспорті "Постійне проживання"
1й "Штамп "Постійне проживання" ставить консульська установа або ВГІРФО УМВС України за місцем попереднього проживання в Україні".

Рівень перший. Отримай штамп.

Наші спєци на той момент два захищених доктори наук. Думають, ніби не дурні, розберуться. Відкривають сторінку "Порядок прийому до розгляду клопотань громадян України про залишення на постійне місце проживання за кордоном", а там космос. Вже на пункті 10 про трудову книжку стало ясно, що без 100 грам візиту в консульство не розібратись. Треба поїхати і спитати, як вирішується питання, наприклад, про трудову книжку громадян, які 10 років працюють на благо іноземної цивілізації. Телефонувати в консульство справа… (цензуровано), треба обов"язково подивитись в очі чиновнику, там написана правда. І дійсно, якщо з боями проникнути на територію консульства, то можна дізнатись багато цікавого. Наприклад те, що отримання штампу "Постійне проживання" в консульській установі триває рік при умові наявності всіх документів. Звісно також і виписки з трудової книжки. На крайній випадок довідка з податкової інспекції про відсутність у заявника заборгованості по сплаті податків. І довідка з місця роботи заявника в Україні за останні п’ять років.

-Пробачте, а якщо вже 10 років місця роботи в Україні не спостерігалось? — героїня схилившись до прийомного вікна, намагається чемно вигукнути и питання прямо у проріз в склі десь на рівні грудей. Чиновник невнятно пожимає плечима і вже махає рукою: Наступний! Але ніби змилувавшись, наостанок радить спробувати отримати завітний штамп в ВГІРФО УМВС.

Під-квест — ВГІРФО УМВС.
Це означає, що наступна літня відпустка додому обіцяє бути насиченою і нескучною. Не знаю, як це пояснили для себе батьки, але саме вони взяли на себе більшу частину бюрократичної волокіти. Бо довідка з податкової інспекції означає як мінімум навність цього, як його, ідетфін..ідетниф..ідентифікаційного коду. Любі друзі, ви знаєте де взяти ідентифікаційний код людині, коли їх почали присвоювати вже після того, коли вона покинула країну? Здається батькам довелось відвідувати громадську приймальню міністерства фінансів, щоб отримати довідку, що дитина, яка народжена за кордоном, не має боргів. Для цього спочатку треба було присвоїти ідентифікаційний код, а перед цим прописати у бабусі з дідусем. А потім виписати. В чотирьох екземплярах.

Довідку з міліції, яка має термін зберігання і псується за два місяці, вирішили брати наостанок. Перед цим була довідка з воєнкомату, де на обліку чоловік і син, який вже поступово наближається до призивного віку. Ну і найголовніше, довідки з попередніх місць роботи. Візит в науково-дослідну установу з якої героїня пішла 10 років тому в декретну відпустку, встановив, що наказу про звільнення не було (?!!!). Але і трудової книжки в сейві завкадрами не знайшлось. Чудєса. Дитино, — так сказав завкадрами.- На станції метро Либідська є кіоск. Там продають бланки і роблять фальшиві паспорти. Я тебе чекаю через годину, але ти за годину не справишся, тому чекаю через дві. Привозиш бланк, я тим часом оформляю накази. В результаті у тебе буде справочкапро 5 років з останнього місця роботи і ми мирно розпрощаємось. Майже так само вирішилась справа з роботою у нашого героя. Ще копії паспортів, прописки- виписки, різноманітні довідки, свідоцтва і фото в чотирьох екземплярах і це все для того, щоб в паспорті синьою хмаркою розплився штамп "Виїзд на ПМП". Зайняло це все якихось пів-року про сприянні батьків. Здається це рекордний строк.

Рівень другий. Постійний консульський облік.

Якщо пробратись з боями на територію українського консульства, але попередньо роздрукувати бланки заяв з інтернету і заповнити їх (От спеціально просили передати: шановні громадяни України, якщо вам треба чогось у консульство і у вас є інтернет, роздрукуйте бланки і заповніть їх вдома. Якщо не знаєте, які саме, роздруковуйте і заповняйте всі підряд. В чотирьох екземплярах. Там розберуться. Це суттєво спростить вам життя. І ще важливо, постарайтесь для себе точно сформулювати, що вам там в консульстві треба. Там в віконцях не розуміють виразів: дайте мені якусь справочку. Особливість вітчизняного чиновника в тому, що він від таких питань швидко виходить з себе і перестає нормально функціонувати. Тоді всі починають страшно хвилюватись і голосно кричати. Ніякого толку.) Так ось, коли роздрукувати бланки заяв з інтернету і заповнити їх, а також привезти всі можливі свідоцтва, які треба перекласти і нотаріально завірити (в чотирьох екземплярах) то є шанс, що в паспорті з"явиться ще один штапм — постійний консульський облік. Це вже маленька перемога. Якщо ви були кмітливі, то вже знаєте, що з цього моменту маєте офіційне право подати заяву на вихід з громадянства. Тому у вас в папочці вже має бути заготовка з документами на вихід з громадянства. І поки чиновник у віконці не оговтався, треба одразу тицьнути йому ці документи. Таким чином можна зекономити місяць-другий, коли у вас знову з"явиться нагода прогулятись в столицю.

Це було, дайте згадаю, травень 2007. Правда ж, ? Так от, травень 2007 року.

Рівень третій. Відмова від громадянства.
Це просто. Треба просто зібрати всі документи. В чотирьох екземплярах. Перекладені і нотаріально засвідчені. Це вже майже єрунда. Але є нюанс. Чиновник у віконечку каже: "Згідно українського законодавства — термін розгляду заяви один рік". І посміхнувся.

Минув рік…

Продовження слідує...

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: