Интересная статистика.

Кабмин ограничил ввоз в Украину продукции с ГМО и параллельно медиа посыл "За останні 4 роки частка генетично модифікованих продуктів на українському ринку зросла до 30%."

Это для того, чтобы украинские потребители радовались, что тепер будет все как у взрослых с маркировкой.

Если отбросить шелуху, то все эти 30% касаются тех продуктов, где есть соя, кукуруза и, возможно, рапс. Но в основном это соя.

Я не знаю, сколько импортируется в Украину сои. Но, как утверждают некоторые источники "Украина: спрос на отечественный соевый шрот продолжает расти. На рынке соевого шрота повышение цен идет прежними темпами, при этом активнее дорожает шрот внутреннего производства, нежели импортный. К слову, доля последнего в последнее время на рынке сокращается в пользу отечественного, даже несмотря на все меньшую разницу в ценах."

Грядущий год в южных широтах сухой — показатели влажности почвы является самым низким за последние 47 лет; влажность ниже среднего показателя на 40-60%.
В Аргентине объявлено чрезвычайное положение в АПК: вследствие засухи производство сои уменьшится в 2008/09 МГ на 17-25% (Аргентина является третьим по величине экспортером кукурузы и сои в мире и наибольшим экспортером соевого шрота и масла.)
Кроме того на текущий год ожидается: Урожай кукурузы уменьшится на 33-40% до 12,3-13,7 млн. т. По прогнозу Минсельхоза США, он составит 18 млн. т. Производство пшеницы сократилось с16 млн. т на 46%, что является самым низким показателем за два десятилетия.

В текущем году Китай закупает неожиданно большие объемы сои на мировом рынке, что вызвано решением правительства приобрести до 6 млн. т для пополнения запасов. На текущий момент закуплено 610 тыс. т.

В общем похоже, что финансовый кризис в мире, засуха в Аргентине, аппетиты Китая и политика ограничения импорта не ГМО сои в Украине отразятся на кошельках украинцев. Зато будут теперь знать, что едят.

Реклама

54 Responses to Интересная статистика.

  1. мне вот что непонятно — в 90-х была мода на сою как полноценный заменитель мяса (дешовый и более полезный), а сейчас наличие сои в продуктах уже расценивают как признак низкосортности продуктов.

  2. та єрунда це. це як два окремих процеса: галас на укрправдах різних і життя.

  3. апокаліптично
    розбалувався народ. скоро соя знову буде повноцінний замінник м»яса.

  4. ну я б на місці молодих українських науковців вже починала б шукати тепле місце в лабораторії інститут харчової біотехнології.

  5. В русском языке слово «соя» почему-то ругательное…

  6. а ти впевнена, що такі статті пишуть і виступають експертами в них науковці? я сильно сумніваюся. а молоді науковці і так розуміють, куди рухається світ і біологія. а якщо не розуміють – то це тільки добре, нащо в науці ті, хто не розуміє.

  7. Re: апокаліптично
    а то зараз не так. я от люблю сосиски європейські і не їм їх радо – бо соєю не утруїшся!

  8. Это еще с времен вареных колбас как бы с туалетной бумагой. Не успевают за технологическим прогрессом.

  9. ну от десь щойо в якійсь подібній статті, що супроводжує газетну шуміху навколо такого рішення, один експерт-науковець на голубом глазу стверджував, що у нас томати трансгенні. для мене особисто тут проблема в тому, що довірливі споживачі думають, що роблять для себе щось хороше, вимагаючи маркування. а це в умовах відсутності конкуренції на ринку аналітики і плачевному поточному фінансовому стані просто ще один засіб залізти споживачу в кишеню.

  10. Вот именно. Выросли на докторской колбасе и салате оливье из непоймичего, а кочевряжатся.

  11. ай, ну їх. ідіотів завжди 99 відсотків, незалежно від вибірки.

  12. Видел ваш пост этот и прошлый про кю-десять. И вообще, как я понял, о использовании псевдонаучных заявлений и комментариев в рекламе.
    Совсем недавно (пару дней назад) я тоже думал об этой теме, готовясь написать о научной честности. Вот вам еще один образчик псевдонауки в рекламе — Marquardt Beauty Analysis
    Ну и еще могу в качестве анекдотического примера привести мой старый пост про нанопрокладки 🙂
    П.С. У меня к вам как к эволюционисту есть несколько вопросов. Я даже не знаю как лучше их задать — потому как у вас на ваши посты очень много комментариев — боюсь затеряется.

  13. а що поганого у маркуванні?

  14. Та нічого поганого. Просто це а поточній ситуації виглядає як невиправдана примха. Маркування означає одночасно і контроль за гроші. Знаючи особливості аналітики ГМО можу сказати, що це буде тепленьке місце, яке ні до чого не зобов»язує, але приносить гроші.

  15. Можна задать и тут и в личное сообщение в ЖЖ.

  16. про нанопрокладки порвало

  17. Про сою вообще рассказывали множество увлекательного 🙂 И про стероидный состав, снижающий потенцию, и про неусва-иваемо-есть жиров, и ваще всякое. Включая про перерождение в негров в зрелом возрасте 🙂 Конкуренция — великий мотиватор фантазии!

  18. До того ж, у споживача з»являється ілюзорне враження, ніби він дійсно знає, що стоїть за тим значком «ГМО» і буцім-то він може скористуватись правом вибору і зробити для себе щось корисне. І тут починається величезне поле для спекулювань на міфах, забобонах, дезінформації, маніпулювань. Якщо позначка «містить глютамат» ще може надати якусь вичерпну інформацію про хімічну сполуку, то під гриф ГМО попадає стільки всього, що навряд чи ця інформація є вагомою.

  19. а я вот так сильно люблю проростки сои в салате, что даже и не знаю, гмо они или нет — на упаковке ниче не написано… и кукурузу сладкую из банки люблю, и тоже не знаю, гмо или где… и так и не могу понять, как определить в домашних условиях наличие генетических вмешательств, нитратов и прочей хрени. не все ж ис супермаркета в лабораторию сразу тащить?

  20. те як воно виглядає і хто на цьому заробить має невелике значення у порівнянні з користю для споживача, який має право володіти відповідною інформацією.
    крім того іронія про те «як у дорослих» виглядає трохи зневажливо.

  21. там еще в комментариях пара мыслей моих, которые не пропустила самоцензура 🙂
    я так иногда делаю…

  22. а це вже питання до науковців і фахівців як донести до суспільства вагому, на їхню думку, інформацію. і некоректно вважати, що споживач у своїй масі є тупим. люди зараз доволі обізнанні з поточною дискусію щодо ГМО і в більшості, я гадаю, знають, що їхня шкода не є доведеною. важливо якраз те, що вони мають право робити власний свідомий вибір.

  23. 1. Наши родные власти, как всегда, мудаки. И единственное, что может спасти нашу страну — это то, что властям в какие-то моменты не до управления. В частности, из-за пофигизма властей несколько лет назад из Грузии (!) завезли трансгенную картошку, и теперь у нас в Одесской области осенью попадается нормальная картошка европейского вида, а не гнилые обрубки.
    2. Тем не менее, потребитель имеет право знать, что потребляет. Потому я вполне поддерживаю обязательную маркировку ГМО. Но ни в коем случае не ограничение их использования в какой-либо форме.

  24. Ну так в своё время и позолоченная пластмассовая бижутерия была символом роскоши и хорошего вкуса. А курятина ещё 60 лет назад считалась деликатесным мясом, не то что говядина — сравните с текущей разницей цен между ними.
    Любое усовершенствование, когда проходит эффект новизны, становится банальным.

  25. а яка саме користь споживачеві від маркування?
    скоріше тільки шкода. По-перше найбільш лякливих змусить купувати невиправдано дорожче, по-друге, в продажу все одно буде велика кількість продуктів ГМО без маркування — часто-густо наявність таких компонентів неможливо виявити фізично.

  26. мені для свідомого вибору достатньо бачити на упаковці слова «соя» чи «рослинні білки».
    А про массову обізнаність громадян це нажаль велике перебільшення.
    Я от тарюсь в «Метро». Вхід в магазин не є вільним — найменшосвітчені відсіюються. Попри це я щоразу з цікавістю спостерігаю як відвідувачі змітають масло не коровяче, а на рослинних жирах.
    До речі, на багатьох продуктах вже зараз великими буквами написано «БЕЗ ГМО» та «БЕЗ КОНСЕРВАНТІВ», а коли читаєш дрібний шрифт бачиш там і сою і всіляки бензоати.

  27. Я буквально декілька постів нижче писала «Итак, в сухом остатке: демократия подразумевает постоянную оценку и выбор. А раз так, то хотя бы демократически мыслящие должны обладать критицизмом, скептицизмом, осознавать логику оценки, критерии выбора, а также требовать для этого объективной информации». Але в даному випадку «містить ГМО» це нульова з точки зору споживача інформація. Приблизно так само, якби на упаковці писали «містить хімію», або «зроблено з організму, який отримано шляхом селекції після жорсткого мутагенезу». І тут ми вже маєм справу з маніпуляцією, бо більшість харчових добавок — вітамінів, фарбників, ароматизаторів зроблені за допомогою ГМО і це не вимагається писати на упаковці.

  28. 1. В данном случае мне видны уши злого умысла или простой глупости.
    2. Я тоже за то, что потребляет. Просто маркировка «содержит ГМО» должна идти в ногу с масштабным информированием, а не с дезинформацией. А поскольку информирование у нас на нуле, то маркировка будет в 99% случаев средством недобросовестной конкуренции.

  29. В домашних условиях определить наличие генетических вешательств не представляется возможным. Даже не всякая лаборатория определит генетическое модифицирование, если не знает, что именно надо искать.

  30. цікаво, вони рівень освіченості лінійкою по розміру черепа визначають?
    а люди різні: хтось реагує на упаковку, хтось дивиться на термін придатності, хтось стоїть і читає, що там написано дрібними літерами.

  31. yooo:

    о, сейчас я (наконец-то!) задам Вопрос Настоящего Лоха!
    давно искала того — кому можно будет его задать:)
    мне почему-то казалось, что все усилия генной модификации направлены как раз на то — чтобы исключить сою из состава мясных продуктов. Ведь все эти присадки-добавки-наполнители добавляются в продукты переработки для их удешевления.
    Я не имею сейчас в виду те продукты, которые выпускаются для специальных групп (вегетарианцев, напрмер)
    т.е. для меня весь смысл и вся (моя) надежда на ГМО была как раз в том, чтобы дешевую телятину вырастить на корове, а не создать в мешалке, добавляя туда то сою, то крахмал, то еще что. Во всяком случае, я перестала вообще употреблять колбасы в пищу, т.к. привкус посторонних продуктов я чувствую в мясном даже несмотря на усилители вкуса и запаха. Мне не «страшно» от сои, генно-модифицирована она или нет, неважно. Мне просто невкусно. И ожидания были совершенно другими: более мясные, более натуральные, с меньшим кол-вом посторонних добавок продукты высокого качества. а в итоге цель — больше СОИ? Обыдна, да.

  32. все вірно, маркуватимуть лише продукцію де ГМО перевищує 0,9%. це нормальна практика. кому не подобається може платити більше.

  33. краще мати навіть приблизне уявлення про те, що ми їмо.

  34. Re: Відповідь на ваш коментар…
    думаю середній інтелектуальний рівень СПД-шника вищий ніж просто
    середній рівень звичайного громадянина — пенсіонери, пролетаріат,
    селяни відсіюються.

  35. Re: Відповідь на ваш коментар…
    дурня якась. інтелектуальний рівень не обов»язково корелюється з розміром гаманця.

  36. Re: Відповідь на ваш коментар…
    а де я про гаманець писав?
    воно корелює з сіціальним статусом. А розмір гаманця то вже похідна величина.

  37. все. пойду повешусь. все равно от пищи помрем…

  38. из 50 кг мяса получают 150 кг колбасы…

  39. Re: Відповідь на ваш коментар…
    я чомусь думав, що люди приходять до магазину купувати, а не демонструвати свій інтелект чи соціальний статус. втім, кожна компанія має свої правили, лиш би прав не порушували.

  40. Я охотно отвечу. Мне интересно логическая последовательность: генная модификация сои — меньше сои в мясе? Как это связывается в голове «Настоящих лохов» ;-)? Просто я недавно встретила еще одну мысль: ГМО — это то, что в молоко добавляют, чтобы не портилось.
    На самом деле: генная модификация сои — технологичность выращивания и, как следствие, удешевление. Причем тут мясо?

  41. Тобто демаркаційна лінія ціни проходить по 0,9%? А за що саме платити більше? От які конкретні переваги у продукта, позначка якого лежить нижче 0,9%, щоб він коштував більше?

  42. А що це дає пересічному покупцеві? Наприклад на упаковці стоять номери Е330 чи Е500. Пересічний покупець думає, що продукт «напханий хімією». Однак перший номер позначає лимонну кислоту, яка є повністю безпечною субстанцією, яка до того ж виробляється в кожній людській клітині в процесі виділення енергії. Знає про це кожна людина? Е500 — це питтєва сода, без якої неможливо випекти велику кількість десертів і яку вдома господарки використовують тонами. Памятає про цей номер хоч один біохімік? Нанесення подібних номерів підвищило безпеку вживання продуктів?
    Інший випадок. Під час епідемії коровячого сказу в Англії, інші країни відмовились закупляти англійську яловиччину. Однак, саме в цей час в Україні виросли продажі яловиччини, а особливо яловичої печінки. До того ж, по даним митниці, яловичина не завозилась в Україну в той час (див. відповідні статті ДТ). Виходить, що вся яловиччина, що продавалась в Укріїні, була українського походження. Віриш ти в те, що саме в цей час українські виробники мяса вирішили піднажати на яловичину? Була та яловичина повністю безпечною для вживання?
    Пункт 3. За неофіційними даними, бл. 70% сої, яка вирощується в Україні, трансгенна. Нічого не поробиш, вирощувати її вигідніше і вже кілька років тому насіння було завезено з Румунії. Роблячи екстраполяцію, можна припустити, що стільки ж соєвих продуктів (а це всі варені ковбаси і всі цукерки і весь шоколад, для початку). А враховуючи, що переробка трансгенної сої проводиться разом із нетрансгенною, то ймовірність існує, що майже всі соєвмістні продукти зроблені з трансгенної сировини. Незнання цієї інформації зашкодило хоч одній людині в Україні?

  43. А зачем исключать добавки из продуктов? Вы пробовали чистый шоколад? Он — страшно горький. И только добавление сахара и соевого белка (лецитина, написано на каждой упаковке шоколада), делает его съедобным. Конечно, соя в колбасу добавляется для удешевления последней. Но, большинство потребителей хочет есть дешевую колбасу, не взтрая на добавки. Если мне, к примеру, не нравится, то я покупаю свежее мясо и деляю колбасу сам. Или ем его в виде мяса (В Украине это тоже сложнее, поскольку никто не гарантирует качество мяса даже на рынке. Тогда надо иметь знакомленного «прикормленного» продавца. Это увеличивет качество, но значительно удорожает продукт).
    НО здравое зерно в Ваших рассуждениях есть. Если бы первые трансгенные растения были напряму полезны конечному потебителю (например, содержали больше витаминов или наоборот, были менее аллергенны — и то и другое уже создано, но не коммерциализировано, то и не было бы этой истерии с ГМО. Но фирмы первым продуктом выпустили растения выгодные для фермеров (помимо самих фирм), что и привело к прямой конкурентной борьбе между большими корпорациями, приведшей к сегодняшней ситуации. Вообщем, маркетинг был катастрофичным

  44. законодавець зреагував на занепокоєння в суспільстві з приводу погіршення якості харчових продуктів, про що ви пишете. у цих питаннях необхідні ясність і належний контроль. от, приміром, завдяки вам я тепер знаю що таке Е330 і Е500.

  45. це реакція на фразу pashyrey про те, що маркування «..найбільш лякливих змусить купувати невиправдано дорожче», виходячи з припущення, що продукти з ГМО є дешевшими від традиційних.

  46. Наш законодавець є відображенням менталітету українського споживача. Він тупий, лінивий, але дрібно-хитрий. І зреагував він відповідним чином. Від цього якість продуктів не підвищиться, однак буде створено додатковий контрольний орган, який буде вибірково перевіряти продукти лише на наявність трансгенної ДНК. Причому, оскільки я знаю методику перевірки, то можу сказати, що такий аналіз можна провести лише тоді, коли відомо, яким геном проведено трансформацію рослин. Тобто метод працює лише для випадків, коли фірма офіційно оголосила про випуск на якийсь ринок конкретного сорту з конкретною зміною. Тепер, слідкуємо за рухами. Офіційно, в Україні не вирощуються трансгенні рослини. Тобто ніяка фірма ніде не оголошувала про впровадження трансгенів. Однак, ми знаємо, що в Україні вирощують трасгенні рослини. Що будемо перевіряти?
    Більше того я знаю, що вже кілька організацій закупили і протестували обладнання для аналізу. Зараз між ними йде «підковерна» гризня, хто ж отримає право збирати гроші (дані медійні посили — відгуки тої боротьби). Звідки вони будуть брати інформацію про трасгени? Буде така інформація релевантною, наприклад, для суду? Однак, я впевнений, що ці аналізи будуть широко використовуватись для «вибивання» грошей з фірм — виробників, або для нечесної конкуренції (наприклад, знайшли трасгенні складові в продуктах вище 0.9% і заборонили продавати продукцію). Фірми, звичайно, перекладуть додаткові кошти далі на споживача. Ціни виростуть. Чи стануть продукти кращими? Риторичне питання.
    Але для нашого тупого споживача важливо, що уряд (Юля-Вітя-Вітя) дбають по них (див. вище)

  47. неприємно коли обговорення переходить до звинувачень «нашого» законодавця-споживача у «тупості».

  48. Факти часто бувають неприємними.

  49. неприємні оцінки, а не факти. «тупим» при бажанні і небезпідставно можна назвати усе людство, а також кожну окрему взяту особистість. усе залежить від критеріїв.

  50. yooo:

    мне непонятно, почему коммерческое применение ГМО наиболее широко затронуло сою. т.е. я не очень понимаю, почему соя на топе, зачем она вообще нужна в таких количествах — если теми же средствами генной модификации можно увеличить прирост мяса на корове или на курице, например.
    т.е. смысл дешевой невкусной колбасы с соей — в чем, если цель может быть дешевая вкусная колбаса из трансгенного мяса БЕЗ сои.

  51. Во-первых соя (или кукуруза) это корм скоту. Даже если увеличить прирост мяса на корове, ее тоже надо чем-то кормить. Во-вторых, генная модификация растений значительно проще, чем животных. Модификация скота пока что еще плетеся в хвосте. В-третьих вопрос о смысле невкусной колбасы с соей адресован не столько генным инженерам и селекционерами, и даже не агропромышленности, а пищевым технологам. То есть ГМО стоит от этого вопроса дальше всех.
    Однако правда жизни в том, что первым делом все усилия прикладных генных инженеров направлены на усовершеноствавание технологичности выращивания — устойчивости у болезням, вредителям и погодным условиям. Изменение вкусовых и питательных характеристик пока стоит на втором месте. Только-только начинают приделять внимания содержанию белка и его композиции. По большому счету для потребителя технология ГМО это только возможное удешевление конечного продукта на прилавке. Других достойных внимания и восхищения качеств пока что нет.

  52. yooo:

    очень, очень жаль.
    потому что дешевое молоко и мясо куда как интереснее тому же потребителю, чем соя, которую вместо корма скоту — скармливают непосредственно этому самому потребителю в составе фарша. и негативное, предвзятое отношение к ГМО, как мне кажется, связано именно с изменением вкусовых качеств продуктов с добавлением гм-сои. или даже не гм-сои.
    ыыы
    🙂

  53. Ну это спорное утверждение, что только через сою. Большинство потребителей, с которыми я общалась, железно уверены, что на прилавке все ГМО — от молока до петрушки. А соя вполне себе полезный и ценный продукт.

  54. yooo:

    ну, если селекцию и гибридизацию считать генной модификацией — то да, так и есть. посмотрела б я, как бы они ели корешки и травки as is.
    очень умиляют в этом смысле американские «чистые продукты»: при такой эффективности и ценах на конечный продукт яблоко становится деликатесом.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: