Антропологічні нариси

Поки вчені шукають генетичні особливості, які відрізняють людину від мавпи, ми можем вдатись до мисленного експерименту на основі вже відомих нам фактів. В принципі, цей експеримент ніби лежить на поверхні, хоч надихнув мене на ідею про це подумати один філософ, за що я йому дуже вдячна. Уявіть собі дві генетично ідентичних близнюків. Один з них з моменту народження виховувався серед людей, а другий, припустимо, в повній ізоляції. Історії відомі подібні приклади людини-мауглі.  Очевидно, що людина, яка виросла в ізоляції, не буде володіти мовою, не факт, що буде ходити на двох ногах і їй, скоріш за все, навіть не буде притаманне явище свідомості, що б ми не  розуміли під цим терміном. Висновки, до яких ми мали б прийти, цілком очевидні: спадковий молекулярний апарат тільки дає нам можливіть стати Homo sapiens, а от чи стане новонароджене немовля людиною розумною, це визначає людське середовище.

Подивимось на мавп, в сподіванні знайти первісні особливості, які б підвердили наше припущення.

Майже за Енгельсом.

Наприклад, використання знарядь для того, щоб підвищити свої шанси для виживання і пристосування до умов навколишнього середовища. Це окрема хвилююча тема досліджень антропологів. Розрізняють шість основних типів використання знарядь: об’єкти, які можна кинути на хижаків або конкурентів, об’єкти, якими можна вдарити хижака, списоподібна мисливська зброя (тільки hominids), об’єкти для демонстрування соціального стану, об’єкти для очищення частин тіла, а також предмети, які використовуються для отримання продуктів харчування, як, наприклад, гілочки діставання комах або камені для розколювання горіхів. Це тільки на перший погляд просте явище. Використання об’єктів, які не є частиною тіла, можливо вимагають утворення нових нейронних шляхів, які б сприяли аналізу ситуації і передбачення її наслідків. І дійсно, вчені з Пармського університету під керівництвом  Giacomo Rizzolatti, які вже давно вивчають дзеркальні нейрони, в результаті серії експериментів дійшли висновку, що під час використання знарядь праці нейронні шляхи активуються таким чином, ніби це продовження пальців макаки.

Втім, найцікавіше питання полягає в тому, яким чином передається явно набута якість? Той факт, що здатність користуватись одним чи іншим знаряддям розповсюджується в обмежених соціальних групах, а не серед усіх представників виду, наводить на думку, що уміння передається серед сородичів (горизонтально) і з покоління в покоління (вертикально), причому найчастіше від матері до дитини (серед приматів саме мати найближчий по комунікаціям сородич).  Швидше за все, еволюційний сценарій матеріальної культури полягає у тому, що зростає комплекс навичок, які сприяють кращому пристосуванню, комунікабельності та здатності до соціального навчання, в той час, коли новаторські здібності (наприклад, інтелект) лише слідує цим якостям. Таким чином еволюція інтелекту може буте побічним продуктом відбору на здібність до соціально-упередженого навчання, яке необхідне для отримання важливих навичок, і, очевидно, що інтелект повинен бути більш поширеними в групах, а не серед поодиноких організмів. Іншими простими словами: в групі мавп час від часу спонтанно у особини з новаторськими здібностями виникає ідея використати камінь для розколювання горіха, і надалі ця якість передається в групі за умови, що група комунікує і здатна до навчання.

Перш ніж ми перейдем до культурної еволюції людини, підсумуєм сказане: принаймні серед мавп користування знаряддям  розглядається як набута якість. Успіх закріплення цієї якості залежить від комунікабельності і здатності до навчання всієї групи, а ймовірність появи нової якості залежить від наявності в групі бодай однієї особини з новаторськими якостями. Причому тут люди?

Про меми.

Проекстраполюємо ці знання з використання знарядь до появи і використання мови, а також замахнемось на можливе пояснення культурної еволюції. В 1976 році в книжці Докінза «Егоїстичний ген» з»явилось нове слово meme — одиниця культурної інформації, поширювана від однієї людини до іншої за допомогою імітації або навчання.  Приклади включали думки, ідеї, технології, теорії, жести, практики, моди, звички, пісні й танці. Memes пропагують себе і можуть переміщатися через культурні соціосфери так само, як поведінка вірусу. Вони можуть змінюватись (мутувати) під час передачі, комбінуватись і набувати нового сенсу. Ідея мемів не була вже на той час така вже й нова, але починаючи з Докінза вона набула масштабності і сформулювалась дуальність природи Homo sapiens, з одного боку як наслідку комбінації генів, а з іншого, як результату навчання в соціальній групі, яка вже накопичила  знання від попередніх поколінь. Якщо вже розгорнути руки на всю ширину і включити уяву на повну потужність, то ми впритул наблизимось до спроби мінімального пояснення шляху культурної еволюції. Звісно, це не тема маленької блогової замітки. Власне, я веду трохи до іншого.

Маємо, що маємо.

Таким чином розмірковуючи, я прийшла до банального висновку, що стан соціальної групи залежить від зовсім невеликої кількості факторів. По-перше, це сума набутих знань, технологій і пануючих мемів в соціосфері, по-друге, здатність до комунікації і навчання окремих особин, по-третє, наявність особин з новаторськими здібностями для появи нових навичок, що б в перспективі привело до збільшення пристосування цієї групи особин до поточних умов. Далі можна тільки тасувати ці якості у будь-якому порядку, але ми все одно будем приходити до одного і того самого результату, а саме до факту взаємозв»яку цих факторів.  До чого я веду.

В 2005 році вчені німецького інституту Макса Планка, ініціатива «Рослинний геном»  (Genomanalyse im biologischen System Pflanze) сповістила про вільний доступ до колекції арабідопсисних мутантів, у яких технологічно вимкнено той чи інший ген, причому в кожному окремому випадку відомо, який ген вимкнено. Таких ліній нараховується 16 664 (тобто в кожній з них виключено один певний ген) з близько 28 000 всих можливих. З минулого року організовано передачу цих ліній в європейський сток-центр, де їх можна отримати за символічну плату. Що це означає. Якщо вчений містер Сміт вивчає ген Х, роль якого не ясна, то він може написати листа і йому пришлють насіння арабідопсису, де виключений цей ген. Вивчайте на здоров»я. В місяць розсилається по всьому світу близько 40 проб і за цей час вже розіслано тисячі різним науковцям зі всього світу. Утворюються величезні наукові консорціуми, де йде інтенсивний обмін результатами досліджень, накопичуються світові знання про роль кожного окремого гену. Це грандіозний проект, від масштабів якого паморочиться в голові. Але є нюанс. Впродовж всього часу існування цієї колекції жодного запиту на мутантне насіння для досліджень не поступало з України. Судячи з інтерактивної карти заходу на сайт, за минулий місяць туди з Києва зазирали всього декілька разів, але очевидно нічого не замовили. Це означає одне, що Україна знаходиться поза світовим науковим простором принаймні в рослинній генетиці. Отже, повертаючись до наших соціокультурних факторів — сума знань і технологій у нас плачевна.

Шапка Гугуце

Днями я, перебуваючи в таких невеселих роздумах, вирішила зробити свій манюпусінький внесок в україномовний інформаційний простір і допомогти добрим гномам, які пишуть вікіпедію.  Сподівалась докластись до суми знань з розрахунку на здатність до комунікації і навчання окремих особин.  Вікіпедія на мій погляд — це безпрецендентне віртуальне дзеркало соціосфери. Наповнення її цілком достовірно відображає інтелектуальні і культурні тенденції в суспільстві. Якщо ви ще не зробили свій вклад, то раджу принаймні це спробувати, дізнаєтесь багато цікавого. По-перше, налаштуйтесь на альтруїзм. Я з наскоку можу вигадати декілька тем, які навряд чи зацікавлять україномовного користувача вікіпедії наступні 50 років просто за відсутністю поточної необхідності, але про це також треба писати бодай для прийдешніх поколінь. По-друге, приготуйтесь до того, що релевантність вашої теми будуть оцінювати (і вирішувати) окремі люди, не факт, що професіонали, які з однієї сторони живуть в тій самій соціосфері, яка сформувалась на даний момент в українському інформаційному просторі (з усіма наслідками, які з цього випливають), а з другої сторони існують формальні цивілізовані правила оцінки релевантності, які можуть не відповідати поточній дійсності українських реалій по причині серйозної ізольованості української інтелектуально-культурної еволюції від світового прогресу (як я показала це на простому прикладі з мутантним бур»яном арабідопсисом).

Тут якраз час згадати meme про поріг компетентності з принципа Пітера.  Насправді він існує тільки умовно, якщо брати до уваги загальний рівень компетентності всієї групи. Я чомусь оптимістично вважаю, що кожна людина, навіть та, яка не має новаторських здібностей, має певний потенціал до навчання, варто тільки перенести її в «високо компетенту» групу.  Якщо взяти мавпу зі зграї, яка не вміє користуватись палицею для розколупування мурашника, і своєчасно перенести її до групи, яка вміє це робити, то є великий шанс, що вона опанує знаряддям, навіть якщо не вона його вигадала. Але якщо взяти мавпу, що вміє роздовбувати каменюкою горіх і перенести подумки її в групу, що не має цього вміння, то підозрюю, що мало мавп оцінить її прогресивні навички. А якщо у них там ще й демократія, то можем спостерігати синдром Гугуце (тицяйте в лінк мерщій, щоб дізнатись що це, бо зовсім скоро ця стаття зникне з вікіпедії в результаті голосування спільнотою як така, релевантність якої не довдедена і цей симпатичний мем піде в небуття) в дії, коли тотальне непорозуміння накриває цілу групу і тоді одна з мавп може сказати, що для неї звичаї спільноти для неї важливіші ніж потенційні нові навички.

Однак я утопічно оптимістично сподіваюсь на те, що з часом набереться критична маса здібних до навчання і зацікавлених в новому людей в україномовній вікіпедії. Ми дізнаємось і про авангардне мистецтво, і про нові технології та навчимось відрізняти інформаційний мотлох від нових знань. А там дивимось, і в Україні з»являться нові прогресивні митці та повернуться додому науковці.

Реклама

12 Responses to Антропологічні нариси

  1. sergey_adept:

    Згадую з якою злобою на мене накинулися, коли я почав задавати питання про Арабідопсис, і казати щось типу, «А давайте спробуємо…»! Дохлий номер це все.
    Може в україні можлива біотехнологія, але фундаментальна наука тут неможлива. Ненаукова фантастика.

  2. Shao:

    Подивився твій внесок до Вікіпедії. Сподіваюсь, тебе вистачить надовго. Ось у мене, нажаль, уже на писання туди душевних сил не вистачає. А, ще проголосував проти видалення статті. Можна було б, думаю, трохи переписати її текст для виключення такої реакції і більш наукового вигляду в дусі «…термін введений в книзі такій-то такими-то авторами для позначення ось цього»… Але щось мені не дуже тягне врізатись в тамтешні свари.

    Ну взагалі-то країна повинна знати своїх героїв. Це Тoй Самий Shao! Оцініть вклад! Я поки що планую дописати те, що там почала, а там буде видно.

  3. Shao:

    [i]»Згадую з якою злобою на мене накинулися, коли я почав задавати питання про Арабідопсис»[/i]
    А яка була аргументрація для цього неприйняття?

  4. tahbko:

    «Коэффициент интеллектуального развития коллектива равен низшему коэффициенту участника коллектива, поделенному на количество членов коллектива.»

    і

    «Идиот — это член большого и могущественного племени, влияние которого на человечество во все времена было подавляющим и руководящим.»

    Закони Мерфі

    Я чогось все ще оптимістка і сподіваюсь, що Мерфі помилявся.

  5. Аноним:

    «А яка була аргументрація для цього неприйняття?»

    Ти що тут, самий розумний! Це важко, дорого, це молекулярні методи. Ось тобі стаття про морфологію, іди й перекладай. А молекулярні методи — отстой, і світ ще це зрозуміє.
    Не було особливої аргументації.

    Да уж. Ноу комментс.

  6. Ну то «вступайте до лав» недорозвинених вікіпедистів, піднімайте загальний рівень інтелекту!

    Уже. Буду по дописувати по мірі сил.

  7. Вітаю з перемогою на Best Ukrainian Blog Awards. Я пишу на схожі теми і дуже радий, що знайшов Ваш блог.

  8. Vitaly:

    Поздравляю с первым местом, может скажете, что же это за «синдром Гугуце», успели таки удалить.

  9. Жанна:

    Русланочка я очень рада что есть такие люди как ты, и есть такие как я которые этим очень интересуются, буду ждать новых твоих идей и публикаций

  10. Пані, Ваша стаття, я б її назвав «Від палиці до Вікіпедії — парадокс еволюції в Україні», мене надзвичайно вразила. Сам дописую до Вікіпедії, але роблю це суто у своє задоволення. Маєте велику рацію — це проект кухарок, але часом там працюють і професіонали. Я люблю латинський афоризм: «Quot caputas — tot scientias» — «Скільки голів — стільки й думок». Спільнота, якою вона не була б, зважаючи на стадний інстинкт притаманний для Homo sapiens, завжди бере гору. Але мавпа з новими мемами тоді виглядає як Джордано Бруно чи Чарльз Дарвін, яких не оцінили сучасники, за що нащадки будуть дорікати до кінця буття…
    Я веду блог «Станіславівський натуралісТ». Опублікував статтю на схожу тему «Страх, брехня, мутації і еволюція» (дивитись тут http://www.naturalist.if.ua/?p=432). Пропоную обмінятись лінками наших сайтів.

    Андрій М. Заморока

  11. Аноним:

    Дякую Вам за те, що надихнули мене вчитися….

    Ден.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: