Пристрасті навколо Нобелівської премії

Як відомо, цьогорічну Нобелівську премію в галузі медицини розділили на трьох —  французькі дослідники Люк Монтаньє та Франсуаза Барре-Сінуссі отримали за відкриття вірусу імунодефіциту людини  та Гаральд цур Хаузен за встановлення вірусної природи цервікального раку. Не пройшо і тижня з моменту нагороди, як навколо премії розгорілась серйозна суперечка, яка втім бере свій початок в 80-х роках минулого сторіччя і її називають наймерзеннішою науковою суперечкою 20-го століття.

Перша згадка про загадкову хворобу, яка вражає переважно геїв та наркоманів,  була в 1981 році і вже тоді з’явились перші підозри про інфекційну природу захворювання, хоч все ще не вдавалось виділити збудника. Роберт Галло, тоді співробітник національного ракового інституту в Штатах, вперше заявив про можливу вірусну природу захворювання і висловив припущення, що збудник може бути подібним до HTLV-1 або HTLV-2, відомих ретровірусів, що причиняють лейкемію, які відкрив сам Галло. 3 грудня 1983  року співробітники паризького інституту Пастера Люк Монтаньє та Франсуаза Барре-Сінуссі (яку Люк називав своєю тінню), отримали зразки лімфатичних вузлів від пацієнта з яких вдалось виділити збудника. Про що в травні 1983 і йшлось в статті в Science, яка підсумовувалась обережним припущенням, що цей вірус може спричинаяти СНІД. Тоді цей вірус отримав назву LAV (lymphadenopathy associated virus).

Тим часом американські конкуренти не дрімали і Галло продовжував свої власні пошуки збудника. Галло тісно співпрацював з французькими колегами і попросив їх надати свої вірусні проби для порівняння, що вони і зробили. Отже, в 1984 році вийшла стаття Галло в тому ж Science, де він заявив про те, що остаточно знайшов і виділив збудника, що спричиняє СНІД і цей збудник отримав назву HTLV-3 (human T-lymphotropic retroviruses).

На цьому дружба американських і французьких коллег закінчилась і розпочалась війна за патенти, хто ж має вважатись першовідкривачем вірусу. Почалось докладне дослідження протоколів, яке виявило, що збудник, який описав Галло дуже сильно генетично нагадує збудника зі зразків французів. На той час вже було відомо, що вірус серйозно генетично відрізняється від пацієнта до пацієнта. Галло стверджував, що мала місце проста неакуратність і його вірусні зразки були забруднені «французькими». Конфлікт набув трансатлантичного масштабу. Вирішували його вже на найвищому рівні в 1987 році і компроміс був укладений після переговорів французького прем»єра Жака Шірака і американського президента Рональда Рейгана. В патентних правах зафіксовано рівний вклад французів і американців і в цьому ж році Галло і Монтаньє отримали найвищу наукову американську відзнаку в галузі медицини — премію Ласкера.

Протягом наступних двох десятиліть і Монтань, і Галло випустили багато наукових статей, в тому числі і про історію відкриття вірусу. Незаперечним залишається той факт, що французи були першими, але і науковий вклад у вивченні особливостей вірусу Галло не менш цінний. То ж вчені цілком швидко порозумілись між собою і продовжили плідну наукову кооперацію, яка продовжується по цей день. Отже, Нобелівський комітет підвів остаточний підсумок в науковому конфлікті і таким чином встановив справедливість. На врученні нагороди Галло виглядав засмучено, бо колись заявляв, що зробив все, щоб отримати цю нагороду. Але разом з тим знайшов теплі слова для французьких колег і привітав їх.

Але на цьому суперечка навколо цієї премії не припинилась.  Виявилось, що Нобелівський комітет «забув згадати» ще одного француза Жана-Клода Чермана і вже у вівторок був створений комітет на підтримку Чермана з відповідною заявою у нобелівський комітет. Якщо ми подивимось на список авторів самої першої статті в Science, то побачим, що ім’я Чермана стоїть на другому місці. Справа в тому, що порядок розташування авторів у науковій статті має певну логіку. На першому місці ім’я науковця, який безпосередньо займався наковими дослідженнями. На останньому — ім’я керівника групи, тобто шефа. Далі імена розташовані згідно частки експериментального або інтелектуального вкладу в дослідження. Але якщо над темою безпосередньо працювали два або три науковці, то це приводить до числених суперечок, до вирішення яких часто залучають незалежного суддю. Очевидно, так трапилось і з Черманом. Комітет на підтримку Чермана вважає, що його обійшли з премією незаслужено.

Поки триває суперечка навколо премії щодо відкриття ВІЛ, в просторі інтернету все ще не вщухають сумніви щодо реального існування вірусу. C’est la vie, — сказали б французи.

Реклама

7 Responses to Пристрасті навколо Нобелівської премії

  1. Shao:

    Отже, вірус СНІДу остаточно виділений і формалізований. Наскільки я розумію, це означає, що йому найближчим часом прийде кінець (тобто буде синтезована вакцина з більш ніж 905-ю ефективністю).

    Ну я думаю, що так. Але поки що там не все кучеряво, хоча є цікаві штучки, як то трансгенний салат з антитілами проти ВІЛ (це у нас в інституті таке роблять).

    Знаєш, Руслана, я колись сформулював одну штуку: як тільки щось починає заважати людям отримувати задоволення, ця перешкода ліквідується практично миттєво.Із СНІДом, наскільки бачу, саме так і відбулось. Мабуть, це таки і є один з рушійних факторів нашої цивілізації. От би тільки зробити так, щоб люди отримували задоволення від чогось корисного та вартого уваги… Це я не до того, що секс уваги не вартий :о)

    Про секс ржу. Ти мій мейл з членоміром ISI отримав?

  2. Русланка, шо, правда, думаєш шо відносно скоро віднайдеться метод боротьби????

    як це може бути, якшо з 83 року ніякого прориву — тільки «освоєні бюджети»?

  3. Русланка, шо, правда, думаєш шо відносно скоро віднайдеться метод боротьби????

    як це може бути, якшо з 83 року ніякого прориву – тільки “освоєні бюджети”?

  4. […] немає. Так от — його не те що виділили в 1983 так і отримали Нобелівську премію за це 2008 року. Взагалі, всі подібні […]

  5. […] немає. Так от — його не те що виділили в 1983 так і отримали Нобелівську премію за це 2008 року. Взагалі, всі подібні […]

  6. […] Progenes пише до WordPress про Пристрасті навколо цьогорічної Нобелівської премії в …. […]

  7. […] А я тут года два назад еще удивлялась, про Нобелевские премии за открытие вируса СПИДа рассказывала. […]

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: