Проблемне біо-паливо

Навесні минулого року Європейський Союз поставив собі на меті до 2020 року підняти до 10% використання біопалива. А в грудні 2007 року Джордж Буш підписав акт про енергетичну незалежність і безпеку США, в якому наголосив на розвитку альтернативних джерел енергії, а також на п

ятикратному збільшенні обєму біопалива до 2022.

За пів-року з моменту підписання цього акту вже відчутні масивні зрушення не тільки в світових потоках фінансів, а й в глобальній перестановці пріоритетів в світовій науці. Світові ціни на продукти харчування суттєво виросли. Досі в експертній оцінці уряду США йшла мова про удорожання на 3% , яке зумовлене саме переходом на біо-паливо. Але на минулому тижні британська газета „Guardianоприлюднила висновки експертів Світового Банку про те, продукція біопалива зумовила подорожання продуків харчування аж на 75%. Ці висновки викликали велику стурбованність в усьому світі і ініціювали цілу низку дискусій як на міжурядових рівнях, так і в медіа-просторі.

Першим зреагував Європейський Союз, який закликав негайно розпрощатись з амбіційною ідеєю нарощування використання біопалива в тому вигляді, в якому він існує зараз. Очікується, що на саміті країн великої вісімки, що почався сьогодні в Японії, це буде однією з основних гарячих дискусійних тем.

Втім, повернемось до викликів, які наразі постали перед науковцями. З моменту проголошення Бушем вимог до збільшення продукції біопалива, рослинна наука раптом з падчерки природничих наук на очах перетворюється на улюблену доньку. На світових ботанічних конгресах американські науковці починають свої доповіді з цитат Джорджа Буша, при цьому песимістично зауважують, що навіть за умов безграничних вливань фінансових ресурсів, вони запізнюються з виконанням плану десь на 5 років. Європейська наука намагається тримати темп і хоча б не відставати. Німецьке міністерство освіти і науки сформулювало пріоритети і виділило фінансування одразу для цілого ряду проектів, що стосуються пошуку альтернативних джерел енергії і оперативно інформує про це на недавно відкритій веб-сторінці.

Варто внести ясність в те, що вважається біо-паливом. Я вже якось про це писала, тому коротко нагадаю. Біо-паливо першого покоління це біоетанол і біодизель. Біоетанол (або просто спирт) роблять з різних видів цукрів – сахарози і крохмалю. Сахарозу добувають з цукрового буряка, цукрової тростини, а крохмаль з кукурудзи, пшениці і картоплі. Біодизель виробляється шляхом етерифікації рослинної олії, яку добувають з рапсу або олійної пальми. Як бачимо, сировина для біо-палива першого покоління це високоякісні продукти харчування, що, власне, і зумовило значне подорожчання їх. Завдання науковців, селекціонерів залишаються такими ж, як і раніше: отримання високоврожайних сортів зі збільшеним вмістом цукрів і олії, збільшення стійкості до шкідників, хвороб і несприятливих умов навколишнього середовища. Втім, проблеми ціни на біо-паливо і продукти харчування це все не вирішує.

Інша справа біо-паливо другого покоління з біомаси. Вся деревина, солома та рослинні рештки складаються з целюлози, яка є нічим іншим, як складною молекулою з цукрів. Якщо її якимось чином розкласти, то можна використати для бродіння і отримання етанолу. Проблема полягає в тому, що побічний продукт хімічного розкладання целюлози є токсичною сполукою, а біологічне розкладання целюлози складний біохімічний процес, який до того ж слабо вивчений. Тому наразі зусилля вчених спрямовані з одного боку на вивчення цих процесів, з іншого, на пошук організмів, які справляються з цим завданням.

Навесні цього року американські вчені прозвітували про прочитку геному гриба Trichoderma reesei , який здатен розкладати біомасу до простих цукрів. На меті стоїть пошук генів, що відповідальні за деградацію біомаси. Після прочитки геному на науковців очікував перший сюрприз: геном містить на диво мало генів, що кодують ферменти, які безпосередньо задіяні в розкладанні целюлози. Тому наразі вчені зайняті порівнянням цих генів з іншими подібними з інших організмів, а також вивченням життєвого циклу гриба. Чи буде саме цей організм використовуватись в технології виробництва біо-палива ще незрозуміло, але Joint BioEnergy Institute (JBEI) вже зайнятий тестуванням ефективністю роботи окремих ферментів.

Про інші, подібні дослідження інформує онлайн журнал Biotechnology for Biofuels

Реклама

5 Responses to Проблемне біо-паливо

  1. Shao:

    Якщо «геном гриба має на диво мало генів» — то, може, будуть трансфектувати цими генами бактерій?

    Правильно мислиш. Тільки тут загвозка в тому, що ці гени мають працювати злагоджено. Як не крути, гриб розвалює целюлозу ефективно навіть тими ферментими, що є, але це все тісно пов»язане з життєвим циклом гриба: на різних стадіях розвитку включаються різні гени. Чи можна їх одночасно запустити — це велике питання.

  2. от мій дід вміє робити самогонку з будь-чого.

    я оце зателефоную йому на днях та запропоную, шоб зробив самогонку з деревної стружки. впевнений, йому це вдасться.

    а як робити з самогону паливо, наука, сподіваюсь, знає

    общім, це буде мій скромний вклад у світову науку

    Думаю, що дідовий рецепт потрібно негайно патентувати. Розбагатієш.

  3. maksym

    я оце зателефоную йому на днях та запропоную, шоб зробив самогонку з деревної стружки. впевнений, йому це вдасться.

    Проблема в тому, що загальний енергетичний баланс за звичайних методів буде від’ємним 😦

  4. […] Progenes пише до WordPress про біопаливо […]

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: