Про жири, холестерин і атеросклероз

Як все починалось…

Ця історія почалась в 1856 році, коли німецький лікар Рудольф Вірхов вперше пояснив атеросклеротичні бляшки в судинах, як утворення ліпідної природи. Оскільки протягом останнього сторіччя минулого тисячоліття атеросклероз став мало не основною причиною смерті в Західному Світі, вивчення причин атеросклерозу набули особливої ваги. Вже в 1913 році російський дослідник Николай Анічков, тримаючи кроликів на холестериновій дієті, спостерігав у них розвиток щось подібного до атеросклерозу. В 1951 році Duff та McMillian остаточно сформулювали теорію ліпідного походження атеросклерозу, а Енсель Кіс (Ancel Keys) уточнив, яка саме речовина викликає це захворювання, а саме холестерин. Він прийшов до такого висновку, порівнюючи кількість сердцево-судинних захворювань у післявоєнній Європі і Америці. В Європі, де все ще відчувалась нестача продуктів, кількість сердцево-судинних захворювань була набагато нижча у порівнянні з США, де цими захворюваннями страждало набагато більше неселення, особливо прошарок бізнесменів, який добре харчувався. Він же сформулював поняття “Середземноморська дієта”, яку і популяризував разом зі своєю дружиною Маргарет. Все своє життя він присвятив переконанню американського суспільства їсти менше жиру. Енсель Кіс помер, не доживши декількох місяців до свого 101 року. Принаймні, можна зробити висновок, що його дієта якимось чином посприяла довголіттю.

В той час дієтологи радили не вживати насичені жири*, тому що вони збільшують загальний вміст холестерину у сироватці крові. Натомість поліненасичені жири, навпаки, сприяють пониженню холестерину. В той самий час, мононенасичені жирні кислоти вважались цілком нейтральними. Таким чином почалась глобальна демонізація жиру в свідомості західного споживача, а lowfat дієта розглядалась мало як не панацея від атеросклерозу.

Нові дані, нові тривоги

В 1977 році результати Фремінгемського дослідження** нарешті розпізнали, що не весь холестерин у сироватці крові викликає атеросклероз. Виділили “хороший” холстерин, так званий ліпопротеїн високої щільності, або ЛПВЩ (highdensity lipoprotein HLD) та “поганий” холестерин ліпопротеїн низької щільності, або ЛПНЩ (lowdensity lipoprotein LDL). Тепер вчені занурились в вивчення ролі “хорошого” і “поганого” холестеринів, фарма-індустрія почала розробку препаратів, які здатні знижувати “поганий” і залишати незмінним “хороший”, а дієтологія зайнялась відповідною класифікацією продуктів і формулюванням нових дієтичних порад споживачам.

Стало відомо, що “поганий” холестерин ЛПНЩ доставляє жир з печінки в тканини, які це потребують, включаючи також клітини артеріальних судин, а “хороший” холстерин ЛПВЩ повертає холестерин в печінку. Чим вище ЛПВЩ, тим менший ризик виникнення атеросклерозу. На ринку з’явились фармацевтичні препарати, які понижують вміст «поганого» холестерину, зокрема статін, який станом на 2004 рік був медикаментом номер 1 по продажам з річним обсягом 10 мільярдів доларів. Дієтологи також скорегували свою думку про жири і тепер виявилось, що мононасичені жири не нейтральні, а «хороші». Насичені жири також не зовсім погані, хоч і збільшують вміст ЛПНЩ, що є bad, але разом з тим збільшують ЛПВЩ, що є good. В списку заборонених залишились транс-жири, тобто маргарини. Втім, для справжніх крейзі lowfat дієту ніхто не відміняв.

Здавалося б, варто трохи підучити біохімію жирів, щоб розбиратись в них, дотримуватись порад і сердцево-судинні захворювання вам не загрожують. Однак час поступово розставив все на свої місця.

Холестеринова теорія під загрозою.

Налякані загрозою атеросклерозу американці дійсно почали вживати менше жиру. Тільки в 70х роках споживання жирів з 40% від загальної калорійності раціону впало до 34%, відповідно понизився загальний рівень холестерину у крові. Втім, в популяції помітного зниження смертності від атеросклерозу чомусь не спостерігалось. Натомість якраз за цей час в Америці зростає показник загального ожиріння, який продовжується досьогодні, а також збільшилось захворювання діабетом, що знову ж таки в свою чергу приводить до загального збільшення випадків серцево-судинних захворювань. Таким чином, відмовившись від жирів, населення Америки замість того, щоб врівноважити раціон зерновими грубого помолу, овочами, фруктами і бобовими, як то вимагає середньоземноморська дієта, зробили ухил у споживання великої кількості вуглеводів у вигляді фаст-фуд, газованих напоїв та солодощів. Але це була тільки одна сторона наслідків безжирової дієти. З іншого боку назбиралась критична маса наукових досліджень, які ставили під сумнів саме холестеринову теорію походження атеросклерозу. В 1999 році були опубліковані шокуючі для “холестеринового ком’юніті” результати французького дослідження «Lyon Diet Heart Study» під керівництвом де’Лоргеріла (Michel de Lorgeril). Дослідники розділили на дві групи 605 чоловік, які вижили після сердцевого нападу , причому всі вони приймали ліки для пониження холестерину. Одна група хворих дотримувалась так званої «розважливої дієти», а інша група хворих дотримувалась вищезгаданої середземноморської дієти. Кількість жирів и типи жирів суттяво різнились, але показники вмісту ЛПНЩ, ЛПВЩ та загального холестерину в крові залишались ідентичними у кожній групі. Через 4 роки в групі, яка дотримувалась середземноморської дієти, зареєстровано 14 смертельних випадків, в той час, коли в групі «розважливої дієти» померло 44 чоловіки. де’Лоргеріл пише, що захисний ефект середземноморської дієти не пов’язаний з впливом на вміст холестерину в крові.

Це здається прорвало загату нових наукових фактів. Виявилось, що низькожирова дієта спочатку дійсно сприяє втраті надмірної ваги. Але тільки до певного моменту. Останні дослідження показали, що для запуску організмом механізму спалювання накопичених жирових покладів, необхідно постійне поступання “свіжих” жирів. Інакше і поклади залишаться і того здоровя вже не буде.

Крім того, накопичені дані свідчать, що занизький холестерин (“поганий” у тому числі), призводить до зростання кількості вже інших захворювань, таких, як рак. А у жінок взагалі високий показник холестерину означає довгі роки життя. Одразу з опублікуванням подібної інформації в наукових журналах, все більше стали говорити про небезпечні наслідки медикаментозного пониження холестерину. Наприклад, вживання статіну в першу третину вагітності призводить до суттєвого порушення розвитку нервової системи плоду.

Таким чином холестерин хоч і не викреслено зі списку ризиків розвитку атеросклерозу, бо дебати все ще продовжуються, але позиція його більш ніж хитка.

Наостанок нагадаю про фактори, які все ще залишаються вирішальними для розвитку серцево-судинних захворювань.

Ті, які неможливо уникнути:

-чоловіча стать;
-вік;
-спадкова схильність.

Ті, які можливо уникнути:

-куріння;
-малорухливий спосіб життя;
-діабет;
-надмірна вага;
-високий тиск.

Точно допомагає дотримання середземноморської дієти (хоча поки що незрозуміло чому).

А це означає…

…більше хліба, коренеплодів, зелених овочів, риби, менше м”яса, замість баранини, свинини або гов”ядини краще птицю. Жодного для без фруктів. Коров”яче масло замінити з олію оливкову, або рапсову. Щодня дозволяється одну-дві склянки червоного вина.

Втім, де’Лоргеріл вже вимовив нове чарівне слово, яке почало суттєво впливати на свідомість споживацького суспільства: омега-3 поліненасичені кислоти.

Про них буде наступним разом. (Насправді я взагалі збиралась писати про канолеву олію, це мене так трохи занесло в сторону).

У підготовці статті використовувались матеріали:

Atherosclerosis, cholesterol, nutrition, and statins – a critical review

Gary Taubes “The Soft Science of Dietary Fat”

____________________________________________________________

*Насичені жири — у своєму хімічному складі містять жирні кислоти з стількома атомами водню, скільки можливо, а також не мають жодного подвійного зв’язку між атомами вуглецю. Для цих жирів характерна висока температура плавлення, тому вони мають тверду консистенцію навіть при кімнатній температурі. Це переважно жири тваринного походження.

Поліненасичені жири з багатьма подвійними зв’язками між вуглецем (омега-3),

мононенасичені жирні кислоти з одним. Найчастіше жири рослинного походження.

**Фремінгемське дослідження — Фремінгем невелике місто в штаті Масачусетс, жителі якого в 1948 році стали учасниками тривалого моніторингу здоров’я. Спочатку це було близько 5 тисяч учасників, насьогодні проводиться моніторинг здоров’я вже третього покоління. В результаті цього дослідження вдалось встановити основні фактори ризику у розвитку сердцево-судинних захворювань, такі як куріння, недостатня фізична активність, тощо.

Реклама

11 Responses to Про жири, холестерин і атеросклероз

  1. bobra-zhelatel:

    Черезвычайно интресно… Но понятно примерно на 3/4. А есть всё то-же самое на русском или английском?

  2. bobra-zhelatel:

    Ага, спасибо большое. Читаю.

  3. bobra-zhelatel:

    Кстати, топичные наблюдения из американского супермаркета:
    1) ОЧЕНЬ толстая негритянка, с тележкой набитой булочками, кашами и прочей быстрорастворимой гадостью, говорит ребёнку «Don’t take this meat, there’s fat in it»
    2) Вывеска над прилавком с картофелем — «Fat free!»
    🙂

  4. Иван:

    Руслана, буду учить украинский чтобы читать ваши посты :). Всегда за науку очень интересно пишете.

  5. Shao:

    Здається мені, Руслана, тема маргарину розкрита не занадто добре. А? :о) Тому що я, за низькістю своїх мотивів, давно підозрюю Кіса в тому, що він спонсорувався масла проти виробників маргаринів.

    Я на тобі потренуюсь відповідати на коменти. Підгледіла, хе-хе. Бач як тут хитро зроблено. А ти якось отримуєш повідомлення, що я тобі відповіла?

  6. progenes:

    to Shao: там стільки замішано різних інтересів, що я свідомо уникала конспірологічної складову цієї історії. один тільки статін чого вартий. особисто мені цікаво, що суспільство розпізнало тільки один месидж «менше жиру» і повністю проігнорувало месидж «збалансоване харчування». там з омега ненасиченими кислотами така сама смішна історія, тільки це вже тема іншого поста.

  7. uncle_iggy:

    А мені ось що цікаво. Я пам»ятаю, ще за часів Союзу про маргарин говорили, як про найкраще масло, де є все, що людині потрібно. Так що, він насправді шкідливий?

    Не так давно шукав у продажу у нас у Харкові смалець, купити який раніше було зовсім нескладно. І не знайшов. Дивно. Це через холестерин, чи що?

    І на чому ж тоді смажити м»ясо? 🙂

    Маю на меті найближчим часом зробити огляд жирів і рослинних, і тваринних, і комбінованих. Про те, як їх краще вживати. Слідкуйте за анонсами.

  8. […] Progenes пише до WordPress про жири, холестерин і атеросклероз. […]

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: